О.М. Веремейчик, І.А. Готун
Чернігівський державний педагогічний інститут, Інститут археології НАН України
Робота присвячена характеристиці колодязів, досліджених на поселеннях епохи Київської Русі. Про використання давньоруським населенням цього типу споруд свідчать писемні джерела та етнографічні аналоги. Проте археологічно простежити гідротехнічні споруди вдавалось лише при вивченні городиш, або ж стосовно більш пізньої епохи. Щодо селищ Х-ХIII ст., то вважалось, що забезпечення їх водою відбувалось за рахунок використання відкритих джерел. Проте досліджені протягом останніх польових сезонів колодязі на давньоруських поселеннях Шумлай та Автуничі дозволяють по-іншому відповісти на це питання, базуючись на новому фактологічному матеріалі.
А.А. Чекановський, Л.В. Чміль
Інститут археології НАН України
Останнім часом вчені все частіше звертають увагу на археологічні матеріали часів пізнього середньовіччя. Серед них цікавою категорією знахідок є люльки для паління тютюну, які у великій кількості зустрічаються в пізньосередньовічних шарах. Проте, як і більшість матеріалів XVII-XVIII ст., докладно не описувалися, не вивчалися. Публікації цього виду знахідок переважно вміщувалися серед іншого матеріалу і мали вигляд ілюстрацій. Питання їх систематизації та типології залишається актуальним.
Систематичні археологічні дослідження Києва дали значний пізньосередньовічний матеріал, у тому числі керамічні люльки. Велику колекцію матеріалу було зібрано під час робіт в урочищі Гончарі-Кожум’яки протягом 1987-90 pp. Вдалося виділити кілька груп люльок, які різняться за формою, розмірами, орнаментацією, характером поливи і кольором глини.
А.А. Купранис
Санкт-Петербург
Издаваемый экземпляр интереснейшей древнерусской вислой свинцовой печати был обнаружен автором на московском антикварном рынке летом 1995 г. По непроверенным сведениям печать происходит из района древнего Белоозера, где уже были зарегистрированы неоднократные находки древнерусских булл домонгольского периода [1; 2]. Характерная светло коричневая патина свидетельствует, кажется, о достоверности сведений о месте находки.
М.А. Хомчик
Национальный музей истории Украины
Среди разных направлений в науке важное место занимает медицина. Ее современные достижения подготовлены длительным периодом истории человечества.
Бєляєва С.О., Корпусова В.М., Смiленко А.Т., Якубов В.М.
Інститут археології НАН України
Протягом двох мiсяцiв археологiчна експедицiя Iнституту археологiї НАН України продовжувала розкопки iсторичного центру м. Очакова завдяки фiнансовому забезпеченню робiт Миколаївським центром iсторико-археологiчних дослiджень та Очакiвською мiськрадою.
Бессонова С.С., Скорый С.А., Романюк В.В.
Институт археологии НАН Украины
В этом сезоне работы велись лишь в восточной части центрального укрепления, близ Троицкой церкви, где возобновились
строительные работы. На раскопе VI вскрыта площадь 85 м2 (общая площадь раскопа 531 м2). Обнаружены следующие объекты
скифского времени, составляющие один комплекс : жилище, две хозяйственные ямы, по-видимому, зерновые, яма-погреб.
Жилище, по всей видимости, имело подпрямоугольную форму (полностью исследовать его не удалось).
Валькова Т.П., Сохацкий В.В.
Черниговский государственный педагогический институт им. Т.Г. Шевченко
В 1994 г. продолжены охранные работы на участке грунтового некрополя древнего Чернигова, расположенном в зоне пролегания инженерных коммуникаций по ул. Коцюбинского, 33. Общая вскрытая площадь составила 110 м2. На площади 74 м2 исследовано 38 захоронений, в центральной части траншеи могилы уничтожены объектами ХХ века (рис. 1).
Главенчук А.В.
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова
В 1994 році були продовжені дослідження пізньопалеолітичного поселення Анетівка-2 [Станко 1989]. Роботи 1994 р. велись
на ділянці ЕІ/13-22, яка являє собою продовження розкопу 1992/93 рр. (ЕП/13-22) в його північно-східній частині.
В попередні роки тут були зняті чорнозем “А” і “Б”, горизонти 0 і 1 культурного шару, в яких виявлено 61219 крем’яних
виробів (25243 екз. із промивки включно), 13 виробів з інших пород каменю (пісковик, кварцит). Попередній аналіз дозволяє
говорити про те, що дана ділянка являє собою центр по обробці кременю і виготовленню мисливського озброєння. В минулому
сезоні було досліджено 3 мікрогоризонти культурного шару (120 м2), потужністю 0,22 м, де було зібрано 84535 крем’яних
виробів (70713 екз. із промивки включно), 17 виробів з інших пород каменю (граніт, пісковик, кварцит), 3 вироби з кістки (вістря).
І.В. Піструїл
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова
У 1994 році Причорноморська експедиція Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова під керівництвом В.Н. Станко
продовжила дослідження стоянки Анетівка-13, яка знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Бакшали в
1,5 км на північний схід від с. Шуцьке Доманівського району Миколаївської області.
Терський С.В.
Львівський історичний музей
У 1994 році Волинська археологічна експедиція Львівського історичного музею продовжувала вивчення пам’яток княжої доби на території краю. Основним об’єктом стаціонарних розкопок була літописна Пересопниця.