О.М. Веремейчик, І.А. Готун
Чернігівський державний педагогічний інститут, Інститут археології НАН України
Робота присвячена характеристиці колодязів, досліджених на поселеннях епохи Київської Русі. Про використання
давньоруським населенням цього типу споруд свідчать писемні джерела та етнографічні аналоги. Проте археологічно
простежити гідротехнічні споруди вдавалось лише при вивченні городиш, або ж стосовно більш пізньої епохи. Щодо селищ
Х-ХIII ст., то вважалось, що забезпечення їх водою відбувалось за рахунок використання відкритих джерел. Проте
досліджені протягом останніх польових сезонів колодязі на давньоруських поселеннях Шумлай та Автуничі дозволяють
по-іншому відповісти на це питання, базуючись на новому фактологічному матеріалі.
А.А. Чекановський, Л.В. Чміль
Інститут археології НАН України
Останнім часом вчені все частіше звертають увагу на археологічні матеріали часів пізнього середньовіччя. Серед них
цікавою категорією знахідок є люльки для паління тютюну, які у великій кількості зустрічаються в пізньосередньовічних
шарах. Проте, як і більшість матеріалів XVII-XVIII ст., докладно не описувалися, не вивчалися. Публікації цього виду
знахідок переважно вміщувалися серед іншого матеріалу і мали вигляд ілюстрацій. Питання їх систематизації та типології
залишається актуальним.
Систематичні археологічні дослідження Києва дали значний пізньосередньовічний матеріал, у тому числі керамічні люльки.
Велику колекцію матеріалу було зібрано під час робіт в урочищі Гончарі-Кожум’яки протягом 1987-90 pp. Вдалося виділити
кілька груп люльок, які різняться за формою, розмірами, орнаментацією, характером поливи і кольором глини.
Бєляєва С.О., Корпусова В.М., Смiленко А.Т., Якубов В.М.
Інститут археології НАН України
Протягом двох мiсяцiв археологiчна експедицiя Iнституту археологiї НАН України продовжувала розкопки iсторичного центру
м. Очакова завдяки фiнансовому забезпеченню робiт Миколаївським центром iсторико-археологiчних дослiджень та Очакiвською
мiськрадою.
Главенчук А.В.
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова
В 1994 році були продовжені дослідження пізньопалеолітичного поселення Анетівка-2 [Станко 1989]. Роботи 1994 р. велись
на ділянці ЕІ/13-22, яка являє собою продовження розкопу 1992/93 рр. (ЕП/13-22) в його північно-східній частині.
В попередні роки тут були зняті чорнозем “А” і “Б”, горизонти 0 і 1 культурного шару, в яких виявлено 61219 крем’яних
виробів (25243 екз. із промивки включно), 13 виробів з інших пород каменю (пісковик, кварцит). Попередній аналіз дозволяє
говорити про те, що дана ділянка являє собою центр по обробці кременю і виготовленню мисливського озброєння. В минулому
сезоні було досліджено 3 мікрогоризонти культурного шару (120 м2), потужністю 0,22 м, де було зібрано 84535 крем’яних
виробів (70713 екз. із промивки включно), 17 виробів з інших пород каменю (граніт, пісковик, кварцит), 3 вироби з кістки (вістря).
І.В. Піструїл
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова
У 1994 році Причорноморська експедиція Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова під керівництвом В.Н. Станко
продовжила дослідження стоянки Анетівка-13, яка знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Бакшали в
1,5 км на північний схід від с. Шуцьке Доманівського району Миколаївської області.
Терський С.В.
Львівський історичний музей
У 1994 році Волинська археологічна експедиція Львівського історичного музею продовжувала вивчення пам’яток княжої доби
на території краю. Основним об’єктом стаціонарних розкопок була літописна Пересопниця.
Петрунь В.Ф.
Одеса
Працюючи у штаті Новоазовської археологічної експедиції, автор вивчав (спочатку візуально, а згодом за допомогою
імерсійного методу під поляризаційним мікроскопом) камінь знарядь та будівельних конструкцій поселень Безіменне I та II,
які з 1987 р. досліджуються В.Н. Горобовим [Горобов, Усачук 1993] у Новоазовському районі Донецької області. Взяті у
комплексі (хоч єдина стратиграфічна колонка другої з пам’яток охоплює період від зрубної архаїки до білозірського часу),
ці матеріали, доповнені результатами вивчення геології регіону, в своєму петрографічному спектрі виявилися методично
багатозначними та цікавими.
В.К. Козюба
Інститут археології НАН України
У 1986-1994 pp. Канівською експедицією (керівник - В.О. Петрашенко) поблизу сіл Григорівка та Бучак Канівського р-ну
Черкаської обл. велись розкопки на шести давньоруських поселеннях, де досліджено близько 30 жител XI-XIII ст. Серед
них - знищене пожежею житло XII ст. в ур. Підтополеве, унікальне за станом збереженості серед досліджених сільських
жител всього Середнього Подніпров’я.
В.П. Дудкін, М.Ю. Відейко
НДІПОД МКМ України
Археометрія - загальна назва комплексу природничих досліджень старожитностей, які вивчають археологи. Реєстр
археометричних методів в наш час стрімко зростає - пропорційно розвитку науки та високих технологій. Без археометрії
наші знання про минуле були б обмеженими у всьому - починаючи від абсолютного віку давніх культур та цивілізацій і
закінчуючи відомостями про економіку або зовнішній вигляд людей чи їх спосіб життя.
М.І.Жарких, Ю.Б.Кабаков
НДІПОД МКМ України
Теоретичні моделі вживаються далеко не в усіх розділах комп’ютерної науки. Скажімо, ніхто ніколи не чув за теорію, яка
лежить в основі текстових процесорів чи електронної пошти. Ніхто не журиться питанням, чи операції “вирізати /
скопіювати / вставити” утворюють повний набір операцій над текстом, і тим не менше тексти пишуться, текстові процесори
вдосконалюються, виходячи з чисто практичних міркувань.