За часів Аристотеля був досить наївний, проте цікавий розподіл наук на дві головні : геологія, яка вивчає все, що є на Землі; та теологія, яка має відношення до всього, що пов’язано з богом та духом. Теологи стверджували: спочатку було слово… Геологи доводили: спочатку був камінь [Кренделев 1985, c. 141].
В 1993-1994 рр. один із загонів археологічної експедиції Львівського держуніверситету проводив обстеження берегів р. Шкло (права притока р. Сян) в межах Яворівського району Львівської області. Розточчя - гористе плато між Західним Бугом і Сяном - слабо досліджене в археологічному відношенні. Археологічні пам’ятки на цій території інтенсивно руйнувались у 60-х - середині 80-х рр. XX ст. промисловим добуванням сірки.
В 1994 г. охранно-археологическая экспедиция историко-культурного заповедника “Старый Крым” начала охранные исследования античного поселения, находящегося в 1,3 км к западу от с. Новопокровка Кировского района. Поселение состоит на государственном учете под № 2168. Памятник открыт Е.М. Кальским в 1974 г. Культурный слой на всей площади поселения неоднократно перепахивался на глубину от 0,4 до 0,6 м. По территории поселения в 70-х гг. были проложены поливные канавы глубиной до 1,5 м и шириной до 3 м, которые позже были засыпаны.
Періодичні руйнування під дією як антропогенних (добування глини), так і природних чинників на багатошаровому (епоха бронзи, ранній залізний вік, давньоруський і пізньосередньовічний час) поселенні в центрі с. Велика Снітинка Київської обл. (безіменний струмок - Снітка - Унава - Ірпінь) відзначались неодноразово. В той час, як земляні роботи на території пам’ятки вдалось припинити, ерозійні процеси продовжуються, періодично відкриваючи у зсувах котловани заглиблених споруд. В попередньому випадку на місці одного із них було досліджено частину житла кінця XI - XII ст. з цікавими конструктивними деталями.
Проведен анализ результатов прецизионной двухгоризонтной магнитометрической съемки городища Монастырек на основе сопоставления результатов многочисленных раскопов с магнитометрическими данными. На многочисленных примерах выявлены особенности отражения в магнитном поле основных типов археологических объектов (жилища, хозяйственные ямы, погребения). Показана высокая эффективность использования аномалий вертикального градиента магнитной индукции для поисков слабомагнитных археологических объектов, создающих слабоамплитудные магнитные аномалии. Доказана возможность замены двухгоризонтной магнитной съемки высокоточными измерениями на одном уровне наблюдений относительно земной поверхности, приведены рекомендации по проведению необходимых для этого трансформаций.
Експедиція Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника влітку 1994 р. провела археологічні дослідження в різних районах міста. З метою вивчення стратиграфії культурних нашарувань Переяслава було закладено 13 шурфів (2ґ2 м), розкоп (4ґ6 м) та зроблено зачистку південної стінки котловану під будівництво християнського молодіжного центру. Розкоп № 1 (вул. Московська, 26) закладено на пустирі, на території колишньої садиби, неподалік Михайлівської церкви. Розкоп знаходиться за 5 м на захід від шурфу № 2 1991 р. (Харламов В.О., Трофіменко Г.В.) та за 27 м на північний захід від шурфу № 2 (вул. Московська, 28) 1982 р. (Сікорський М.І., Махно Є.В., Бузян Г.М.). Загальна товщина культурних нашарувань в даному місці досягає 1,55 м. На всій площі розкопу (24 м2) під шаром будівельного сміття ХІХ-ХХ ст. знаходиться шар ХVІІІ ст. з великою кількістю уламків керамічного посуду того часу. Уламки такого ж чорного посуду виявлені у заповненні трьох ям, які досягають материка (ями 1, 2, 4).
У 1994 р. археологічна експедиція Хмельницького обласного краєзнавчого музею продовжила дослідження давньоруського могильника ХІІ-ХІІІ ст. в ур. Батарея поблизу с. Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області. Розчищено 77 м2 могильника. Виявлено десять поховань. Шість з них були перекриті вапняковими плитами, три - без плитового перекриття і одне - засипане камінням.
Кінець I тисячоліття нашої ери проходив під знаком бурхливого розвитку східнослов’янського етносу. Набирала обертів як внутрішня, так і зовнішня колонізація східноєвропейських просторів. Слов’янська цивілізація під час своєго поширення почала стикатися з іншими цивілізаційними центрами, які оточували її з усіх напрямків - Візантією на півдні, феодальною Європою на заході, вікінгами на півночі та могутньою Хазарською державою на сході. Кожний з цих центрів мав певний вплив (в різні часи - різний) на розвиток політичної історії молодої давньоруської держави, а вісь північ-південь - “шлях із варягів у греки” - взагалі стала основою об’єднання східнослов’янських племен в єдину державу.
Среди древнерусских городов Киев занимает первое место по количеству найденных кладов, о которых на протяжении веков ходило множество слухов и легенд. И первые, зафиксированные источниками находки кладов в Киеве, относятся к древнерусскому времени: Печерский Патерик сообщает о находке в XI в. клада “сосудов латинских”, сделанной монахом Печерского монастыря в Варяжской пещере. Немецкий хронист Альберт Штаденский упоминает о зарытии сокровищ Одой, женой-немкой великого киевского князя Святослава Ярославича, в 1076 г. Этот клад, по преданию, был затем найден сыном Оды. Однако, киевлянам X-XIII вв., кроме современных, должны были попадаться и значительно более ранние клады римских монет II-IV вв.
У 1995 р. Старокиївською експедицією проводились розкопки грунтового давньоруського могильника на горі Щекавиця в Києві. Вперше ця пам’ятка була відкрита розвідкою 1992 р. Тоді було виявлено 6 поховань давньоруського часу. В двох з них знайдено 3 кулькоподібні гудзики та срібні скроневі кільця.