Стародавній текстиль - рідкісний археологічний та науково-дослідний матеріал. Проте, через різні обставини, тканини десятиліттями чекають на дослідження та реставрацію.
У 1994 р. експедицiя Переяслав-Хмельницького державного iсторико-культурного заповiдника провела дослiдження на пiзньотрипiльському поселеннi на захiднiй околицi м. Переяслава-Хмельницького, поблизу хут. Комуна, в урочищi Жолоб-Крутуха. Поселення вiдкрите у 1969 р. експедицiєю Iнституту археологiї АН УРСР [Круц В.О., Максимов Є.В. Звiт за 1969 р.]. У тому ж роцi там були здiйсненi розвiдковi дослiдження невеликого наземного житла - “площадки” (розмiром 4,2ґ3 м).
У 1994 р. спільна експедиція Інституту археології НАН України та Німецького науково-дослідного товариства (керівники - В.Ю. Мурзін та Р. Ролле) продовжувала у тісній взаємодії з харківськими та полтавськими колегами вивчати величезний комплекс Більського городища та курганні некрополі, що його оточують.
Експедиція Чернігівського історичного музею вела розкопки на території Чернігівського передгороддя. Розкоп площею 250 м2 закладений по вул. Коцюбинського, 58-А, за 300 м на північ від П’ятницької церкви. Під 1,5 м пізньосередньовічних нашарувань, в більшості порушених перекопами, виявлено культурний шар середини ХІ-ХІІІ ст. 0,3-0,5 м завтовшки.
У 1994 р. Рівненський загін археологічної експедиції історичного факультету Львівського держуніверситету продовжував дослідження давньоруського городища у с. Листвин Дубнівського району Рівненської області.
В статье речь идет о проблемах славянских археологических памятников левобережной Украины последней трети І-го тысячелетия н.э., среди которых наиболее дискуссионными являются древности волынцевского типа. Автор предлагает свое видение истоков этих памятников, вопросов их генетических связей, их места в культурно-стратиграфической колонке предгосударственных памятников днепровского Левобережья, оставленных славянами северянского союза племен на раннем этапе их исторического развития.
Розвідковий загін археологічної експедиції Львівського держуніверситету провів археологічні розвідки в кількох пунктах Львівської області.
В 1994-1995 рр. комплексною експедицiєю Фастiвського державного краєзнавчого музею та Українського державного педунiверситету iм. Драгоманова були проведенi роботи по складанню археологiчної карти Фастiвського району. Дослiджено пам’ятки доби неолiту, мiдi, бронзи, раннього залiза, пiзньоримського та давньоруського часiв, пiзнього середньовiччя. Особлива увага придiлялась пошуку пам’яток доби бронзи. Зупинимось докладнiше на деяких з дослiджених пам’яток.
Під час польового сезону 1994 року археологічна експедиція Чернігівського архітектурно-історичного заповідника за допомогою студентів історичного факультету Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка здійснила дослідження невідомої раніше плінфовипалювальної печі на Болдиних горах у Чернігові.
Історія полян є однією з найтаємничіших і загадкових сторінок, як загальноруської, так і української історії. Про них написано чимало історичних та лінгвістичних статей, що тією чи іншою мірою торкаються проблеми походження назви, території проживання та часу їх реального існування.