О.В.Петраускас, Р.Г.Шишкін (Київ)
У 1999 р. продовжено дослідження могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну, Київської обл.
Розкопки проводились зусиллями спільної експедиції ІА НАН України (відділ археології ранніх слов’ян) та НПУ ім.М.П.Драгоманова (Лабораторія археологічних досліджень). Під час розкопок було досліджено понад 600 м2 площі могильника, де розкопано 13 поховань (NN 52-64). Загальна площа могильник досліджена за всі роки роботи експедиції таким чином склала близько 1500 м. Загальна кількість поховань, досліджених на могильнику досягає 64.
Серед поховань, досліджених у цьому році два здійснені за обрядом кремації та 11 за обрядом тілопокладення. На могильнику спостерігаються ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній - переважають тілопокладення.
Трупопокладення в середньому здійснені на глибині 1,0 м. Простежити контури заповнень поховальних ям не вдалося. Більшість тілопокладень орієнтовані головами на північ із незначними відхиленнями. Виключення становлять два поховання, які орієнтовані головами на захід. Переважна більшість трупопокладень здійснена на спині з випростаними кінцівками. У похованнях із тілопокладенням зафіксовано кістяки повної збереженості та із слідами різного ступеню руйнації. Характер порушень кістяків різноманітний - від локальних пошкоджень до повного знищення та переміщення кісток. Незвичною виявилась поза поховання №56, в якому скелет померлого знаходився на правому боці, із зігнутими кінцівками. Під потилицею, в шийних хребцях, було знайдено залізний стрижень, який міг бути причиною смерті. Більшість трупопокладень досліджених в цьому році мало інвентар. Його кількісний та якісний склад досить типовий для черняхівських могильників.
До складу поховального інвентарю входили: гончарний посуд (вази, миски, кубок, горщики), фібули, пряжки, намиста та ін. Інтерес викликає знахідки у двох похованнях ( №№ 54, 63) шкаралупи пташиних яєць, які знайдені в посудинах та біля кістяку.
Трупоспалення, досліджені у 1999 р. представлені кількома різновидами поховань (урнові кремації, компактні скупчення кісток). Поховання здійснені в середньому на глибині 0,5 м. Інвентар цих поховань переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду. Спостереження за поширенням культового шару засвідчили, що на ділянці могильника де переважали трупопокладення його насиченість була значно меншою у порівнянні з ділянками, на яких знаходилися кремації. Знахідки з шару могильника представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вугіллям. Також за межами поховань знайдено багато індивідуальних знахідок: буси, фібули, залізні відерце подібні підвіски, уламки скляних посудин, пряжи тощо.
Гончарний посуд із поховань представлений всіма основними формами характерними для черняхівської культури. Зазначимо, що крім гончарної кераміки в похованні № 59 знайдено уламок ліпного горщика київського типу.
Фрагменти ліпного посуду, які знайдено на могильнику, за характером обробки поверхні та складом глиняного тіста поділяються на дві групи: вельбаро-пшеворського та київсько-пеньківського типів. Сукупність знахідок з культового шару та поховань із розкопок підтверджують попередні спостереження за датуванням могильника в межах IV- поч. V ст.
Крім того, експедицією проведено обстеження поверхні поселення, що є синхронним могильнику. В 200 метрах на північ від могильника було досліджено частково зруйноване поховання доби бронзи (тшинецько-комарівської культури) . Після дослідження поховання тшинецько-комарівської культури поблизу черняхівського могильника вводиться нові шифри пам’яток поблизу с. Велика Бугаївка: могильник черняхівської культури – “Велика Бугаївка”, черняхівське поселення при могильнику – “Велика Бугаївка-1”, поховання доби бронзи (можливо могильник) – “Велика Бугаївка-2”.