О.В.Петраускас, Р.Г.Шишкін (Київ)
У 1998р. продовжено розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну, Київської обл. Могильник розташований за 4км на захід від с. Велика Бугаївка та за 2 км на північ від хут. Піски (передмістя м. Васильків). Він займає східний схил зволоженої балки (лівий берег р. Стугни). Поруч з могильником розташоване синхронне йому поселення.
Розкопки проводились у липні 1998р. зусиллями спільної експедиції ІА НАН України (відділ археології ранніх слов’ян) та НПУ ім. М.Драгоманова (Лабораторія археологічних досліджень). Під час розкопок було досліджено 440 кв.м. площі могильника, де знайдено залишки двадцяти шести поховань (NN27-51). Таким чином, загальна площа могильник, яка була досліджена за три роки роботи експедиції склала понад 800 кв.м. і тут розкопано залишки 52 поховань.
В межах розкопаних у 1998р. секторів (№№4-7) досліджено окремі поховання та ділянки культового шару могильника. Серед поховань шістнадцять здійснено за обрядом тілопокладення, сім комплексів являли собою залишки трупоспалень. За попередніми спостереженнями в межах суцільно розкопаної за три роки площі могильника окреслилися ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній кількісно переважають тілопокладення.
Трупопокладення в середньому здійснені на глибині 1,0м. В жодному випадку для поховань цього типу простежити контурів могильниках ям не вдалося. Виключення становить трупопокладення №42, де досить чітко простежувалися контури ями від ритуальної руйнації верхньої частини поховання. Всі поховання були орієнтовані головами на північ із незначними відхиленнями. Переважна більшість поховання здійснена на спині з випростаними кінцівками. Певні відмінності зафіксовані для положення рук похованих - вздовж тулуба, під тазом, на животі. Цікавим є положення кістяка у похованні №30, де небіжчика було поховано із підігнутими ногами, права рука була покладена на живіт, ліва під ноги. У похованнях із тілопокладенням зафіксовано кістяки повної збереженості та із слідами різного ступеню руйнації. Характер порушень кістяків різноманітний - від локальних пошкоджень до повного знищення та переміщення кісток. В цьому відношенні цікавими видалися поховання №№41 та 39. В першому випадку на повністю перемішані кістки нижньої частини скелету було покладено череп у другому випадку можливо ми маємо випадок захоронення відрубаних частин ніг померлого. Більшість поховань мало інвентар. Його кількісний та якісний склад досить звичайний для черняхівських могильників.
Найбільш презентабельним виявилося поховання №28, яке супроводжував інвентар досить характерний для поховань класичного періоду розвитку культури. До його складу входив керамічний сервіз” (ваза, миски, кубок, горщики, світильник у вигляді уламка нижньої частини гончарного горщика із слідами закопченості), рештки одягу та прикрас (фібула, пряжка, намисто та черепашка-підвіска ).
Трупоспалення, досліджені у 1998р. представлені кількома різновидами поховань, які різняться за способами розміщення кісток у похованні. Серед них досліджені поховання із перепаленими кістками в урні, компактним скупченням кісток та компактним скупченням кісток перекритих шаром битого посуду. Поховання здійснені в середньому на глибині 0,5м. Інвентар цих поховань переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду.
Спостереження за розповсюдженням культового шару засвідчили, що на ділянці могильника де переважали трупопокладення його насиченість була значно меншою у порівнянні з ділянками, на яких знаходилися кремації. Склад речей, стан та особливість їх розповсюдження виявилися також досить відмінними у відповідності до різних обрядових ділянок могильника. Загалом знахідки з шару могильника представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вкрапленнями вугілля. Також за межами поховань знайдено багато індивідуальних знахідок.
Поховальний інвентар переважно представлений гончарним посудом. Крім того знайдено пряслиця, намистини, фібули, залізні відерцеподібні підвіски, уламки гребенів, скляних келихів тощо. Гончарний посуд із поховань представлений всіма основними формами характерними для черняхівської культури. В двох похованнях, крім гончарної кераміки знайдено ліпний посуд. Слід зазначити, що в похованні №45 до складу інвентарю входив ліпний горщик із комбінованою поверхнею типу кумпф. Це перша знахідка на цьому могильнику, яка безперечно пов’язана з колом північно-західних культур пізньоримського часу Центральної Європи.
Керамічний комплекс могильника складається з уламків від гончарного та ліпного посуду. Форми ліпного посуду, характер обробки поверхні та склад глиняного тіста на сучасному стані дослідження могильника дозволяє виділяти дві групи. Перша з них наближається до посуду вельбаро-пшеворського типу, друга до київсько-пеньківського.
Сукупність знахідок з культового шару та поховань із розкопок цього року підтвердили датування пам’ятки в межах другої половини IVст. - поч. V ст. (інвентар пох.28, уламки товстостінних келихів із овалами тощо). Але окремі знахідки із шару (підв’язна фасетована фібула типу Гороховський/Б1б лсредние” тощо) (Гороховский, 1988, С.43) та комплекс трупопокладення №50, до складу якого входила бронзова пряжка з прогнутим язичком, тонкою, майже круглою рамкою та обоймою (Айбабин, 1984,Рис.2,21; Абрамова, 1998,С.210) відносяться до більш раннього періоду і дозволяють датувати ці поховання кінцем III-го-початком IVст.