У 1994 р. Рівненський загін археологічної експедиції історичного факультету Львівського держуніверситету продовжував дослідження давньоруського городища у с. Листвин Дубнівського району Рівненської області.
Основні роботи проводилися у центральній частині міста - дитинці. На дослідженій ділянці (432 м2) культурний шар, на відміну від попередніх розкопок, був більш насичений культурними залишками. Серед виявлених речей слід виділити предмети озброєння : фрагменти бойових сокир та ножів, наконечники стріл (рис. 1). Предмети побутового та ремісничого характеру представлені : фрагментами гончарних горщиків з клеймами, шиферними пряслицями, точильними брусками, пробійником, ножами, дужкою від відра, цвяхами, пряжками, бритвою (рис. 2).
У процесі розчистки площі виявлено одне напівземлянкове та наземне житла. Розміри виявленого житла становили 3ґ2,9 м, від стародавньої поверхні воно було заглиблене на 0,85 м. Стінки житла вертикальні, кути заокруглені. Дно рівне, добре утрамбоване. В північно-західному куті житла, майже на долівці простежено обпал стінки довжиною 0,5 м. Піч знаходилася в північному куті житла. Вона побудована з невеликих уламків каміння і мала в основі напівкруглу форму. Стінки збереженої частини печі досягали 0,25 м від долівки житла. Черінь печі знаходився майже на долівці житла. На черені виявлено скупчення попелу та невеликі куски обгорілого дерева. Вхід у житло знаходився навпроти печі. Він був вирізаний в материку на глибину 0,3 м від рівня виявлення житла.
При розчистці житла знайдено 165 фрагментів кераміки, яка здебільшого знаходилась у нижній частині житла, та низку речей побутового та іншого призначення : стамеску, цвяхи, ножі, пряжку, обруч, пряслице, кам’яне точило, кістки тварин.
Сліди сильно зруйнованого наземного житла виявлено в 16 м південніше від попереднього житла. Воно збереглося у вигляді розвалу обмазки, знайденої на глибині 0,3 м від сучасної поверхні. Цей розвал був витягнутий з півдня на північ на довжину 2,7 м при ширині від 1,5 до 2,4 м. Біля західної сторони розвалу знаходилося три масивних плоских каменя, які, можливо, складали частину фундаменту споруди. На поверхні розвалу виявлено 120 фрагментів кераміки. Здебільшого це були стінки та вінця горщиків. Інші знахідки представлені поодинокими предметами : бронзовий плоский браслет, кресало, пряжка, ніж, дверний гачок, стрілка, світець.
Вогнище відкритого типу знаходилося в 2 м південніше від розвалу. Воно мало округлу форму діаметром 0,7 м, побудоване на материковій поверхні. Черінь вогнища був частково пошкоджений. На поверхні череня виявлено декілька фрагментів кераміки та свердло з обламаним кінцем.
Виявлений матеріал з розкопок датується Х-ХІ ст.
Рис. 1.
Рис. 2.
Крім цього, проводилися роботи по дослідженню колодязя дитинця. Котлован колодязя знаходився в 21 м з правої сторони від в’їзду на дитинець та в 10 м від внутрішньої підошви північної сторони валу. Така традиція у виборі місця спорудження колодязів спостерігається також на городищах, які розташовані неподалік від листвинського городища в селах Жорнів, Мощаниці.
Колодязь представляє собою конусоподібне заглиблення діаметром у верхній частині 16 м і глибиною майже 6 м від рівня верхньої східної сторони котловану. Західна сторона котловану має дещо вищу стінку, внаслідок вибору землі з криниці. Можливо, цей насип перекривав попадання забруднених стічних вод з більш високої сторони дитинця. Стінки котловану доволі круті й досягають 45°. Дно котловану мало прямокутну форму розмірами 4ґ2 м. На цій площі був закладений розкоп. У верхньому шарі до глибини 0,5 м зустрічалися невеликі шматки каміння, а також обгорілі кістки рогатих тварин, які були занесені і спалені місцевими жителями у недалекому минулому. Від глибини 0,5 м до 1 м колодязь був заповнений рихлястою глиною, перемішаною з піском. В цьому заповненні також знаходилися кістки тварин та окремі шматки каміння. Від попередньої глибини до 1,3 м знаходився чорнозем, в якому було виявлено декілька фрагментів гончарної кераміки Х-ХІ ст. та один залізний ніж.