Пізнаємо дитинство людства

На Черкащині тривають археологічні розкопки трипільського поселення-гіганта

Поблизу села Тальянки Тальнівського району Черкаської області ось уже 30 років тривають унікальні археологічні розкопки найбільшого у світі трипільського поселення. Нещодавно сюди, на наукову конференцію, зібралися провідні вчені з України, США, Китаю, Азербайджану, Росії, Болгарії, Молдови й Румунії.

За словами директора Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислава Чабанюка, Тальянки приймають уже другу міжнародну наукову конференцію за час діяльності трипільської археологічної експедиції. Тут свого часу було проведено два археологічні всеукраїнські польові семінари. Науковці побували на місці розкопок (там працюють студенти Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини й Національного університету «Києво-Могилянська академія»). Дехто просто приїздить на традиційну двотижневу практику, але є й волонтери, які проводять на розкопках місяць, а то й більше. Богдан, студент-філософ факультету гуманітарних наук Могилянки, — справжнісінький старожил археологічної експедиції. 2003 року вперше прийшов 12-річним хлопчаком, і ось уже п’ятий рік поспіль щоліта приїздить на Черкащину як волонтер. Він каже: «Коли працюєш, то відкривається щось нове. Мені цікаво доторкнутися до історії, зробити щось корисне. Усі знахідки схожі — черепки, й нічого значного на кшталт статуетки мені не пощастило досі знайти... Розкопки зазвичай тривають із сьомої ранку до тринадцятої години (коли йде дощ, то роботу припиняємо, бо земля, як болото, а коли дуже пече сонце, то ховаємося під дерева й відпочиваємо). Головні наші інструменти — лопати, щіточки й ножі. На жаль, не вистачає фінансування на професійне археологічне обладнання, але й тим, що є, ми також можемо достойно працювати».

До речі, щодо фінансування археологічної експедиції. Її ось уже 10 років фінансує керівник британської інвестиційної компанії, бізнесмен і меценат Бертран Кост. З 1994 року він почав робити бізнес в Україні, і коли справи пішли вгору, то вирішив, що потрібно зробити щось хороше для країни, яка приносить йому прибуток.

— Хочу звернути вашу увагу на те, що я не інвестую, не чекаю, що гроші, які вкладаю в розкопки, до мене якимось чином повернуться, — підкреслює Б. Кост. — Це не самоокупний проект. Я даю гроші на проведення досліджень, для того щоб люди знали про те, хто вони й звідки. Щорічна сума фінансування — близько 30 тисяч доларів. Це невелика сума, та вона дає впевненість Інституту археології в тому, що вчені продовжуватимуть досить важливі дослідження.

До речі, у рідній Франції (Бертран — француз, але ось уже 25 років живе у Великобританії) подібні різноманітні культурні проекти фінансує держава!

Українські можновладці, на жаль, не поспішають виділяти кошти на подібні проекти. Про це свідчить хоча б жалюгідний стан будівлі музею заповідника «Трипільська культура». Свого часу він належав до програми «Золота підкова Черкащини», але 2007 року фінансування припинили. Тож сьогодні музей, в якому є дуже цінні артефакти, лишився без підтримки держави! Що більше, науковці визначили, що трипільське поселення «Тальянки» розкинулося на площі 450 гектарів, там було розміщено близько 2700 споруд, проте впродовж 30 років вдалося розкопати й дослідити лише 46 споруд. Ці землі так і не змінили свого господарського призначення, і їх передали на баланс заповідника. Тобто там, де були трипільські житла, з року в рік садять кукурудзу й соняхи.

— Єдине, що нам удалося зробити, це домовитися з хліборобами, що вони не будуть застосовувати глибоку оранку, — говорить директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільска культура» Владислав ЧАБАНЮК. — Таким чином, удасться зберегти поселення, що дуже важливо. Адже археологія не просто дістає черепки із землі, вона дістає вуглинки знань, присвітивши якими, ми можемо в темноті минулого хоча б трішки побачити й пізнати своє дитинство, дитинство людства.

Коментарі