Перед розкопками археологи... моляться

Рахунок страшних знахідок — людських останків, які виявили під час пошуку слідів середньовічного замку короля Казимира на стародавньому володимир-волинському городищі, уже йде на сотні. Утім, про те, що поруч із городищем знаходилася і стара тюрма, і були розстріли НКВС, у місті знали завжди. Деякі спроби розкопати це скорботне місце було зроблено кілька десятиліть тому. Проте лише тепер волинські археологи змогли дістати з-під землі докази, якими масштабними були ті розстріли...

Можливо, ці юнаки й дівчата, другокурсники історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, які разом із працівниками державного підприємства «Волинські старожитності» й розкопують масові поховання, раніше до Божого храму ходили вряди-годи. На великі свята, похристосатися... Але переживши справжній шок після першого дня розкопок, уже наступного попросилися на ранішню службу до тисячолітнього Успенського собору. Відтоді не пропускають жодної служби, щоб здобути духовну підтримку благородної, але ж такої морально важкої справи.

Газета «День» уже розповідала (1 і 7 червня цього року) про те, як під час розкопок стародавнього городища в історичному центрі Володимира-Волинського, котре за своїм значенням для археологів є тим же, чим Кремль для Москви, під час пошуку стіни замку Казимира було знайдено масові поховання. Директор «Волинських старожитностей» Олексій Златогорський каже, що нині мешканці Володимира-Волинського приносять квіти на це скорбне місце. А людські рештки наразі пакують у невеличкі труни, які привезли з Польщі. Адже тут зі своєю командою є й відомий у світі археології професор університету імені Миколи Коперника із Торуня Анджей Кола. На місці розкопок уже побувало й кілька делегацій депутатів польського сейму, працівників Ради охорони місць пам’яті, боротьби і мучеництва, котра опікується похованнями поляків по всьому світу.

Ще влітку поляки (а польська преса активно називає виявлені у Володимирі-Волинському захоронення «українською Катинню») обіцяли профінансувати розкопки. Проте наразі всі витрати несе державне підприємство «Волинські старожитності». Олексій Златогорський каже, що його установа не збирається заробляти на кістках цих мучеників. Проте бодай заплатити людям за виконану роботу мусить, тому невдовзі розкопки й через фінансові проблеми та близьку негоду буде законсервовано. Польські колеги пропонували почекати до весни й остаточного виявлення всіх жертв масового розстрілу. Та зберігати ці останки навіть у трунах просто немає де.

Уже віднайдено останки більш як трьохсот осіб. Знахідки, виявлені на місці поховань, свідчать, що на девѓяносто відсотків це поляки. Не тільки військові, а й цивільні. Серед виявлених артефактів — дуже багато польських військових гудзиків, фотознімок польського маршала, головнокомандувача польських військ 1939 року Едварда Ридз-Смігли, два жетони польських поліцейських. Причому цікаво, що, установивши за жетонами імена осіб, яким вони належали, з’ясували: один із них за документами НКВС був розстріляний у Калініні, а фактично — тут. Це теж указує на почерк НКВС, як і те, що людей розстрілювали дуже спішно, не перевіряючи кишень. Тому знаходять і золоті монети, так звані ніколашки, у черепах збереглися золоті протези. Гестапівці подібного не допускали.

Це перше таке масове поховання, вірогідно, жертв НКВС (адже крапку мають поставити експерти), виявлене на території Волині. Тому навіть досвідчені археологи ще не зустрічали такої моторошної картини.

— Знайшли запонки до сорочки. На одній — ініціали, а на іншій — дата народження — 29 серпня 1939 року. Оскільки давніших монет, ніж 1941 року, ми не знаходимо, то скільки прожила ця людина?.. — каже Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ. — Таке враження, що кати дуже поспішали. Заганяли в яму одну партію, розстрілювали, робили контрольні постріли, а кого добивали прикладом, присипали вапном і заводили другу партію... Вірогідно, в’язні перебували у тюрмі сім’ями. Є скелети матерів, які своїм тілом закривали дітей. Цивільних осіб розкопано дуже багато, й уже виявлено п’ять останків дітей. 12-річну дівчинку вбили пострілом у голову, дво- чи тримісячне немовля — із кулею у хребті, а трьох немовлят просто забили прикладами.

«Волинські старожитності» збираються пройтися по території городища з георадаром, котрий у принципі й виявив ці ями-поховання. Адже поруч із замком Казимира на початку XIX століття було споруджено і тюрму. Споруда будувалася як тюрма, а для таких закладів цієї історичної епохи характерні підвали та каземати. Можливо, якщо їх виявлять, то буде знайдено й нові жертви.

Джерело: ДЕНЬ - Щоденна українська газета

Коментарі