Нове пізньозарубинецьке поселення біля с. Крюківщина на Київщині

А.В. Петраускас, О.В. Петраускас, Р.Г. Шишкін, Институт археологии НАН Украины, Киевский педуниверситет

У 1994 році поблизу с.Крюківщина Київської області на багатошаровому поселенні, територія якого частково підпадала під дачну забудову, проводились рятувальні археологічні дослідження [Петрашенко, Козюба, 1993, С.7, рис.2, 2-5]. Пам'ятка була виявлена О.В.Серовим у 1983 році і визначена як багатошарове поселення доби бронзи та Київської Русі. У 1994 році ним же було організовано рятувальну експедицію на пам'ятку за участю авторів статті. Під час цих робіт на поселенні були виявлені об'єкти І-ІІ ст. н.е. Повна публікація отриманих матеріалів та визначення їх місця в системі культурних старожитностей буде доцільною з погляду розширення уявлень про пізньозарубинецький археологічний комплекс Середнього Подніпров'я.

Поселення розташоване на південній околиці села Крюківщина. Культурний шар займає терасу правого підвищеного берегу невеликої річки, яка не має постійної назви (ліва притока Сіверки - права притока Дніпра) (рис.1).

Основна кількість знахідок, що походить з поверхні поселення, пов'язана з давньоруським часом. Під час огляду території поселення та місць руйнування були виявлені також і поодинокі уламки ліпного посуду без чітких культурно - хронологічних ознак. Матеріали пізньозарубинецького типу були виявлені тільки під час рятувальних розкопок, що пов'язано з особливостями стратиграфії пам'ятки. Так, на розкопі №2, де концентруються пізньозарубинецькі об'єкти, спостерігалися три стратиграфічних горизонти: до гл.0,2 м - орний шар у вигляді темно-сірого гумусованого супіску; 0,2 - 0,4/0,5 м - світло-сірий супісок, насичений знахідками; від 0,5 м і нижче - шар жовтого супіску, в якому знаходилися заглиблені частини об'єктів. Утворення такої стратиграфії, можливо, пов'язане із зсувом грунтів сусіднього схилу, який перекрив культурний шар та об'єкти пізньозарубинецького часу. На наш погляд, така стратиграфія обумовила відсутність пізньозарубинецьких матеріалів на поверхні, а тому визначити площу поселення І-ІІ ст.н. без планомірних розкопок неможливо.

Більшість досліджених пізньозарубинецьких об'єктів розташовані на відстані 20-30 м від краю тераси в межах розкопу №2. Між берегом та розкопом №2 матеріали І-ІІ ст.н.е. траплялися спорадично (розкоп №1). Ділянка, на якій знаходиться пізньозарубинецький шар, відокремлена яром із північного сходу та помітною улоговиною з півдня та заходу (рис.1; 2).

Таким чином, на площі 500 кв.м. було досліджено 13 ям та одна будівля, які пов'язані із пізньозарубинецьким часом.

В межах розкопу № 1 досліджено два об'єкти.

Будівля № 1, зафіксована на гл.0,4 м, мала овальну в плані форму розмірами 1,16 х 2,6 м і була витягнута за лінією схід-захід. Стінки будівлі похилі. Дно рівне, знаходилося на гл.0,6 м (Рис.2). Заповнення будівлі являло собою світло-сірий супісок, і якому знаходились: шість шматків шлаку з окислами зеленуватого кольору, можливо, пов'язаних з виробництвом кольорових металів; 19 фрагментів ліпної кераміки, один з яких чорнолощений. Для графічної реконструкції відібрані: уламок стінки лощеної гострореберної миски закритого типу коричневого кольору, тісто щільне з домішками піску (рис.4, 2); дно чорнолощеного горщика (рис.4, 11); дно ліпного горщика з грубозагладженою поверхнею та значними домішками шамоту в тісті (рис.4, 12); ніжка від ліпної кришки конусоподібної форми, поверхня горбкувата, тісто з домішками шамоту (рис.4, 19).

Декілька фрагментів зарубинецького посуду походять також із заповнення будівлі №2, спорудженої у давньоруський час. Серед них можна виділити: фрагмент диску, прикрашеного пальцевими вдавленнями із шершавою поверхнею коричневого кольору (рис.4, 13); фрагмент дна чорнолощеного горщика (?), тісто без домішок (рис.4, 9); фрагмент вінець із вдавленнями пальцем зверху (рис.4, 1).

Господарча яма №5 зафіксована на гл.0,4 м, мала округлу в плані форму діаметром 1,2 м, рівне дно на глибині 1,2 м. Зі сходу стінки ями були вертикальними, із заходу вона мала невеликий підбій глибиною 0,2 м. Заповнення одношарове - світло-сірий супісок з включеннями дрібних вугликів (рис.2; 3). У заповненні ями виявлено 23 фрагменти ліпної кераміки. Для графічної реконструкції використані вінця горщиків, дещо відігнуті назовні, які мають пальцеві вдавлення зверху. Поверхня горщиків загладжена, темно-коричневого кольору. В тісті є домішки шамоту та жорстви (рис.7, 15,16). Крім кераміки, в заповненні знайдено 6 уламків каміння, серед яких був фрагмент обробленого білого каменя із включеннями кристалів бронзового кольору. Уламок обпалений і мав рихлу структуру (рис.7, 17).

В межах розкопу №2 досліджено десять пізньозарубинецьких господарчих ям.

Господарча яма №6 зафіксована на гл.0,65м, мала круглу в плані форму діаметром 1,16 м та лінзоподібне дно, яке зафіксоване на гл.0,85м. Стінки ями - похилі (рис.3). Заповнення ями однорідний сірий супісок. Знахідки представлені великими фрагментами ліпних горщиків та мисок, що знаходились на дні в північно-східній частині ями: горщик - вінця короткі, відігнуті назовні, чітко окреслене ребро знаходиться у верхній третині висоти горщика, на ребрі є дві довгі канавки від нігтів, поверхня вище ребра - горбкувато-загладжена, нижче - груба горбкувата ("хроповата"), коричневого кольору різних відтінків, в тісті присутні великі зерна шамоту (рис.4, 5); горщик - відсутня придонна частина, вінця короткі відігнуті назовні, ребро округле знаходиться вище середини висоти горщика, на вінцях нанесені неглибокі пальцеві вдавлення, поверхня та тісто подібні до описаного вище горщика (рис.4, 6); два фрагменти дна ліпних горщиків - поверхня бугриста коричнево-рудуватого кольору, в тісті є домішки жорстви та шамоту (рис.4, 8,12); фрагмент кільцевого дна чорнолощеної миски, тісто щільне з незначними домішками піску (рис.4, 4).

Господарча яма №7, зафіксована на гл.0,65 м, мала в плані овальну форму розмірами 1,48 х 2 м, витягнута за лінією північ-південь з незначним відхиленням на північний захід. Дно рівне, зафіксоване на гл.1,2 м. Стінки похилі (рис.3). Заповнення одношарове - сірий супісок. Із заповнення походять: шматок обпаленої глини; три уламки кісток тварин; уламок стінки амфори; 27 фрагментів ліпної кераміки, серед яких 22 стінки (одна лощена), вінця, чотири фрагменти ліпних дисків, уламок ліпної посудини із зашліфованим краєм. Для графічною реконструкції були відібрані фрагменти п'яти ліпних дисків-сковорідок (рис.6, 25-29). В перетині вони рівні або дещо звужені до країв. Одна із сторін дисків шершава, друга залощена. Деякі з них прикрашені відбитками пальців, які іноді розташовані певним порядком. Тісто рихле із значними домішками жорстви або шамота.

Господарча яма № 8, зафіксована на гл.0,6м, мала в плані овальну форму розмірами 1,16 х 2,8 м, витягнута за лінією південний захід - північний схід. Дно плоске на гл.1,2 м. Стінки дещо нахилені назовні (рис.2; 3). Заповнення одношарове - сірий супісок. В заповненні ями виявлено: одну кістку тварини; 16 фрагментів ліпної кераміки - два фрагменти вінець (одне чорнолощене з гострим ребром), два фрагменти ліпних горщиків зі слідами вторинного використання - зашліфовані сколи (рис.6, 21,24).

Господарча яма № 9, зафіксована на гл.0,7 м, мала округлу в плані форму діаметром 1,6 м. Дно рівне на гл.1,25 м. Стінки майже вертикальні (рис.2; 3). Заповнення одношарове у вигляді сірого супіску, в якому виявлено: три кістки тварин; 38 фрагментів ліпної кераміки, серед яких 23 стінки (одна - чорнолощена); два фрагменти вінець (одне від мініатюрної посудини); три фрагмента днищ. Інтерес становлять: два фрагменти днищ ліпних горщиків - поверхня горбкувата, червоно-коричневого кольору, в тісті домішки жорстви (рис.6, 19,22); фрагмент вінець ліпного горщика - вінця відігнуті назовні і прикрашені нігтьовими насічками, поверхня горбкувата жовто-коричневого кольору, в тісті домішки дрібної жорстви (рис.6, 20); фрагмент вінець ліпної плошки (?), загнутих до середини і косо зрізаних, поверхня горбкувата жовто-коричневого кольору, в тісті домішки дрібної жорстви (рис.6, 23).

Господарча яма № 10, зафіксована на гл.0,6м, мала округлу в плані форму діаметром 1,36 м, плоске дно на гл.1,35 м та похилі стінки. В придонній частині ями простежено тонкий вуглистий прошарок (рис.3). У заповненні ями виявлено: чотири шматки каміння (два з яких обпалені); один шматочок оплавленого скла зеленого кольору; кістка тварини; 25 фрагментів ліпної кераміки, серед яких вісім стінок (дві чорнолощені), два фрагменти вінець чорнолощених мисок та уламок дна з вилощеною поверхнею. Інтерес становлять: три фрагменти верхніх частин ліпних горщиків. Два фрагменти від посудин з майже прямою шийкою, на одному простежується поступовий перехід до округлого бочка. Останній фрагмент орнаментований відбитками пальців по зовнішньому краю вінець, поверхня горбкувата коричневого кольору, в тісті значні домішки крупних зерен жорстви та шамоту (рис.7, 4-6); фрагмент дна ліпного горщика - поверхня бугриста, червоного кольору, в тісті домішки жорстви (рис.7, 3); фрагменти ребра та дна від ліпних мисок - поверхня вилощена, чорного кольору. Тісто щільне без домішок (рис.7, 1-2).

Господарча яма № 11, зафіксована на гл.0,7 м, в плані мала округлу форму, діаметр - 1,48 м, дно рівне, зафіксоване на гл.1,08 м, стінки дещо нахилені назовні. Заповнення одношарове - сірий супісок (Рис.2; 3). Із заповнення ями походять: два шматки залізного шлаку; два шматки каменів із слідами обпалу; дві кістки тварин; 33 фрагменти ліпної кераміки, серед яких дев'ять стінок (сім - чорнолощених), п'ять вінець (два - лощені) та один фрагмент дна. В заповненні ями знайдено декілька дрібних кальцинованих кісток. Інтерес становлять: фрагмент верхньої частини ліпного горщика: вінця відігнуті назовні та прикрашені пальцевими вдавленнями, шийка коротка закруглена, ребро чітко окреслене, округле, орнаментоване нігтьовими вдавленнями, поверхня горбкувато-загладжена, світло-коричневого кольору, в тісті незначні домішки дрібного шамоту (рис.7, 7); фрагмент дна ліпної посудини - поверхня залощена, жовто-червоного кольору, тісто щільне без домішок (рис.7, 12); фрагмент верхньої частини ліпного горщика - вінця потовщені, відігнуті назовні і переходить в майже пряму шийку, із зовнішнього краю прикрашений пальцевими вдавленнями. поверхня горбкувато-загладжена, сіро-коричневого кольору, в тісті дрібний шамот (рис.7, 11); фрагмент вінець ліпної посудини - із внутрішньої сторони має підгранку, із зовнішньої - у місці переходу до шийки - дві кільцеві канавки, поверхня добре залощена, чорного кольору. тісто щільне без домішок (рис.7, 14); фрагмент ліпного диску-сковорідки. В перетині рівний, з виступаючим бортиком. Поверхня диску горбкувато-загладжена. Тісто рихле, з домішками шамоту та жорстви (рис.7, 8); фрагмент бокової частини ліпної миски. Ребро позначене масивним виступом. Зберігся отвір від ремонту посудини. Поверхня добре залощена, коричневого кольору. Тісто щільне без домішок (рис.7, 13); фрагмент ліпного диску-сковорідки. В перетині рівний. Обидві сторони мають сліди пальцевих вдавлень. Одна сторона диску шершава, друга - залощена. Тісто рихле із домішками жорстви (рис.7, 10); фрагмент ліпної плитки-сковорідки. В перетині рівна. Торцевий край виробу має рівну поверхню, отже форма його або прямокутна або дуже великого діаметру. Обидві сторони диску залощені. Тісто із значними домішками жорстви та шамоту (рис.7, 9).

Господарча яма №12, зафіксована на гл.0,6м, в плані мала округлу форму, діаметр - 1,3 - 1,4 м, дно плоске на гл.1,1 м, стінки - похилі (рис.2; 3). В заповнені ями виявлено: уламок кістки тварини; великий шматок залізного шлаку; вісім фрагментів ліпної кераміки та розвал ліпної мініатюрної миски-плошки. Остання має тонкі стінки нахилені назовні на зразок конусу, дно товсте, яке зовні дещо вдавлене в центрі. Поверхня загладжена, коричневого кольору. Тісто без домішок (рис.6, 18).

Господарча яма №13, була зафіксована на гл.0,6 м у вигляді темної плями. Після вибирання заповнення (темно-сірий супісок) встановлено, що яма мала в плані овальну форму розмірами 1,16 х 1,48 м, витягнута за лінією північний захід - південний схід. Дно ями рівне на гл.1,3 м. Стінки в південно-східній частині вертикальні, в північно-західній - похилі (рис.3).

Господарча яма №14, зафіксована на гл.0,6м, мала в плані округлу форму, дещо витягнуту за лінією схід-захід розмірами 1,08 х 1,28 м. Дно рівне на гл.1,25 м. Стінки нахилені назовні (рис.2; 3). Із заповнення ями походять: залізний ніж, п'ять уламків кісток тварин; великий шматок криці; шматок шлаку; перепалений шматок каменя; 45 фрагментів ліпної кераміки (39 грубої ліпної; шість фрагментів з вилощеною поверхнею), декілька дрібних кальцинованих кісток. Інтерес становлять: ніж залізний. Спинка леза майже пряма, широкий черенок починається безпосередньо від леза і поступово звужується до кінця (рис.5, 10); фрагмент верхньої частини ліпної миски відкритого типу, із внутрішнього боку вінця мають підгранку, ребро позначене невисоким виступом. Поверхня чорна, недбало залощена. Тісто щільне без домішок (рис.5, 12); фрагмент верхньої частини ліпної посудини. Поверхня добре залощена, червоного кольору. Тісто без домішок (рис.5, 8); фрагмент верхньої частини ліпного горщика. Шийка майже пряма, вінець плавно відігнуті назовні. Поверхня горбкувато-загладжена. В тісті домішки крупних зерен шамоту та жорстви (рис.5, 9); фрагмент дна ліпного горщика. Поверхня горбкувата, коричневого кольору. В тісті домішки шамоту та жорстви (рис.5, 14); фрагмент ліпного диска-сковорідки. В перетині рівна з дещо наміченим бортиком. На одній стороні сліди пальцевих вдавлень. Поверхні диску шершава та залощена. Тісто рихле із значною домішкою піску та жорстви (рис.5, 11).

Господарча яма № 15 зафіксована на гл.0,6, мала округлу в плані форму діаметром 1,16 м, рівне дно знаходилось на гл.1,3 м, стінки дещо нахилені назовні (Рис.2; 3). В заповненні ями виявлено: камінь з слідами обробки поверхні; три уламки кістки тварин та кальцинована кістка; 21 фрагмент ліпної кераміки (20 - грубої ліпної та один великий фрагмент верхньої частини чорнолощеної миски). Інтерес становлять: фрагмент верхньої частини ліпної миски великого діаметру відкритого типу, закруглене вінце дещо відхилене назовні, ребро позначене невисоким округлим виступом. Поверхня чорна, недбало залощена. Тісто щільне без домішок (рис.5, 15); фрагмент ліпного диска-сковорідки. В перетині дещо звужується до країв. На одній стороні сліди вдавлень. Одна сторона диска шершава, друга залощена. Тісто рихле, значні домішки жорстви (рис.5, 13).

В межах розкопу №2 крім господарчих ям знахідки кераміки походять і з культурного шару. Серед них інтерес становлять : фрагменти вінець ліпних горщиків. Два з них прикрашені насічками із зовнішнього краю, одні з пальцевими вдавленнями і вінця від горщика великих розмірів прикрашений глибокими надрізами із внутрішньої сторони. Поверхня горбкувата коричневого кольору. В тісті домішки жорстви та шамоту іноді в значній кількості (рис.6, 1,2,4,5); фрагменти дна ліпних горщиків. Деякі з них мають невеликий бортик-закраїну із зовнішнього краю. Поверхня горбкувата, коричневого кольору різних відтінків. Тісто із значними домішками шамоту та жорстви (рис.6, 13-15,17); фрагменти днищ, бокових частин та вінець ліпних мисок. Одні вінця мають внутрішню підгранку, інші - закруглені та мають виступ на ребрі. Всі уламки з вилощеною поверхню чорного або коричневого кольору. Тісто щільне без домішок (рис.6, 6,8,11,12); фрагмент диска. В перетині звужується до зовнішнього краю. Поверхня загладжена коричневого кольору, один бік шершавий, другий вилощена, на якому нанесені парні відбитки пальців. Тісто рихле із домішками жорстви (рис.6, 7); два фрагменти стінок від лощених посудин з орнаментом. Поверхня чорного або красного кольору. Тісто щільне із домішками піску. В одному випадку орнамент нанесено по сухій глині, в іншому - по сирій (рис.6, 9,10); уламок обробленого каменя. В середній частині виріб має помітне потовщення. Обидві поверхні добре зашліфовані (рис.6, 16).

В межах розкопу № 3 досліджена лише одна господарча яма.

Господарча яма №16, зафіксована на гл.0,3м, у вигляді темної плями округлої форми діаметром близько 1м та глибиною 0,7м. Із заповнення ями походять: шматок глиняної обмазки; 23 фрагменти ліпної кераміки (20 - із шершавою поверхнею, три уламки із лощеною). Інтерес становлять: фрагмент вінець горщика. Вінця із внутрішньої сторони має чіткі грані. Поверхня лощена чорного кольору. В тісті незначні домішки піску (рис.4, 15); фрагмент вінець ліпного горщика. Плавно відігнутий назовні, по краю має нігтьові вдавлення (рис.4, 3).

Виявлені в межах розкопу зарубинецькі матеріали в культурному шарі нечисленні. Вони представлені виключно уламками ліпного посуду, з яких приблизно 7% складають уламки від лощеного посуду. Серед знахідок інтерес становлять: дна, бокові частини з гострим ребром та вінець лощених мисок. Поверхня уламків чорного та коричневого кольору. В тісті незначні домішки піску (рис.4, 14,21,22); фрагменти вінець, бокові частини та дна від ліпних горщиків. Частина вінець має нігтьові насічки із зовнішнього краю. Поверхня червоно-коричневого кольору, бугриста або загладжена. В тісті домішки жорстви (рис.4, 7,10,16,17,18); фрагмент диска. Поверхня загладжена коричневого кольору (рис.4, 23).

На розкопі № 4 була досліджена також лише одна господарча яма.

Господарча яма №17, зафіксована на гл.0,5 м, мала в плані круглу форму діаметром 1,16 м, лінзоподібне дно на гл.0,92 м та похилі стінки (Рис.2; 3). В заповненні об'єкту виявлено два шматки шлаків, 15 фрагментів ліпної кераміки, три з яких мають чорнолощену поверхню. Серед знахідок інтерес становлять: фрагмент бокової частини ліпної миски, ребро оформлене у вигляді виступу. Поверхня лощена чорного кольору. В тісті домішки дрібного піску (рис.5, 6).

В культурному шарі цього розкопу переважна більшість знахідок пов'язана із пізньозарубинецьким часом, хоча поодинокі знахідки належать до доби бронзи та пізнього середньовіччя. Так, тут було знайдено залізне шило, уламок світлоглиняної амфори, шлаки, глиняна обмазка, каміння та фрагменти ліпної кераміки, 5% з яких становить лощений посуд. Серед знахідок інтерес становлять: дно ліпного горщика, поверхня бугристо-загладжена, коричневого кольору, в тісті незначні домішки шамоту (рис.5, 3); фрагмент вінець горщика великих розмірів. Вінця плавно відігнуті назовні, із внутрішньої сторони нанесені глибокі надрізи. Під вінцями залишки наліпного валику із пальцевими вдавленнями. Поверхня темно-коричневого кольору, горбкувато-загладжена, в тісті домішки піску та жорстви (рис.5, 4); фрагменти дна, бокової частини та вінець від лощених мисок. Вінця грановане. Поверхня фрагментів чорного кольору. В тісті незначні домішки піску (рис.5, 5,7); залізне шило, черенок чотирикутний в перетині, сильно кородоване (рис.5, 1).

Отримані матеріали, що описані вище, дають певні підстави для того аби визначити місце поселення поблизу с.Крюківщина серед старожитностей рубежу та початку нашої ери на території Середнього Подніпров'я.

Згадане поселення розташоване в межах так званого Трипільського ландшафту приміської зони Києва. Ландшафт належить до лісостепових, лесових ерозійних ландшафтів на палеоген-неогеновому підгрунті. Безпосередньо для поселення природне оточення характеризується наступним комплексом ландшафтних ознак. Це перехідна територія від вирівняної рівнини (складена опіщаниними суглинками із легкосуглинистими та супіщаними грунтами) до ступінчатої рівнини із похилими схилами (складена різнопотужними пісками із слабопідзолистими, слабкооглеєними, пилувато-піщаними грунтами). В минулому подібні рівнини були зайняті дібровами або судібровами. Балки таких рівнин коритоподібні, із задернованими схилами та піщаними грунтами. Для них характерні знижені притерасні заплави, складені різнопотужними торфами, із заплавними болотними грунтами із чорновільшаниками, лозами та очеретяними луками [Галицкий и др., 1983.- С.15,20,21].

Слід також звернути увагу на розташування цього поселенні в системі заселення Київського Подніпров'я в І-ІІ ст., яке відображене у його розміщенні в гідромережі регіону. Більшість пам'яток попереднього часу, тобто класичного етапу розвитку зарубинецької культури, мають одночленну гідромережу і головним чином розташовані в прибережній смузі Дніпра (Пирогово, Ходосівка, Дмитровичі та ін.). На відміну від основної території поширення класичних пам'яток зарубинецької культури поселення в Крюківщині дещо віддалене від долини Дніпра і має 3-х членну гідромережу, що є досить типовим для пізньозарубинецьких пам'яток Наддніпрянщини [Шишкін, 1996, С.6.]. На сьогодні, Крюківщина - одне з найбільш віддалених від Дніпра поселень І-ІІ ст. в цьому регіоні.

Всі об'єкти, досліджені на поселенні, за винятком однієї не житлової споруди, є господарськими ямами, які досить чітко концентруються на певній ділянці. Скупчення господарських ям на певних площах, іноді досить великих розмірів, характерна риса для зарубинецьких (Чаплинське городище) та пізньозарубинецьких пам'яток (Лютіж, Картамишево) [Обломский, Терпиловский , Петраускас О., 1991, рис.3, 9]. Відзначимо, що незначна площа розкопаних ділянок на поселенні, не дозволила виявити житлових будівель. Конструкція ям, що виявлені на поселенні, за розмірами, формою та характером заповнення досить традиційна для пам’яток цього типу. Звертає на себе увагу відносно велика кількість решток залізовиробництва у вигляді шлаків та криці (в п'яти ямах із 14, крім того, шматок криці з ями № 14 має значні розміри і вагу біля 1,5кг). До цих решток також, можливо, належать нечисленні знахідки перепалених кісток та вугілля. Не виключено, що частина ям мала виробничий характер на зразок Лютізького центру [Пачкова, 1970, С.146-148].

Керамічний комплекс поселення в Крюківщині за функціональною приналежністю розподіляється за такими категоріями: миски; горщики; диски-сковорідки; кришки; конічна мисочка-чарка; уламок античної амфори. Весь посуд, за виключенням уламка амфори, ліпний.

За характером обробки поверхні посуд розподіляється на лощений і шершавий. Лощені посудини становлять 10% в об'єктах та 5% в культурному шарі від загальної кількості посуду. Більшість лощеного посуду представлена мисками та однією невеликою конічною мискою-чаркою. Можливо, що декілька лощених уламків належали до горщиків. Миски мали добре залощену поверхню чорного кольору, виготовлені із щільної глини майже без домішок.

За оформленням днищ вирізняється два типи - плоскі дна та дна на кільцевій підставці. Ребра мисок гострі або округлі, деякі мають виразне потовщення-виступ. Всі профільовані фрагменти верхніх частин мисок з поселення мають прямі або дещо відхилені назовні вінець. В розрізі завершення вінчиків мають округлу, або рідше підгранену форму. Лише одні вінця мають ускладнене гранене завершення (рис.5, 2). Схожі форми оформлення верхніх частин мисок знаходимо в матеріалах Мар'янівки, Почепу, Лютежу. Мисочка-чарчина має схожі форми з посудом знайденим у Велемічах-ІІ/п.39, Бабиній Горі та ін. Привертає увагу те, що багато близьких за формою та розмірами подібних посудин походить із пізньоскіфських пам’яток Нижнього Подніпров’я - наприклад з Миколаївки [Максимов, 1982, табл. XXІІІ,4, рис.XІX,13; рис.XV,13-15; Обломский и др, 1991, рис.7- 7,8; рис.8-7; рис.9-13,24; рис.12-11].

За типологією Є.В.Максимова миски з Крюківщини найближчі до мисок 4 та 3 варіантів, які на думку дослідника були поширені на зарубинецьких пам'ятках І-ІІІ ст.н.е [Максимов, 1982, С.18, табл.ІІ, 17,20]. За класифікацією пізньозарубинецької кераміки А.М.Обломського та Р.В.Терпиловського миски з Крюківщини відносяться до посудин ІІІ.1 та ІІІб,в. [Обломский, Терпиловский , 1991, С.15, рис.2]

Посуд з грубообробленою поверхнею представлений переважною кількістю уламків. Серед них переважають горщики з округлим тулобом та відхиленим короткими вінцями, виділяється також серія горщиків з майже прямими або з ледь відхиленими назовні вінцями. Слід відмітити знахідки двох уламків вінець горщиків великого діаметра з прямими, відхиленими вінцями, які прикрашені глибокими нарізками із внутрішньої сторони та наліпним розчленованим зовнішнім валиком. Більшість вінець прикрашена різноманітними орнаментами - насічками, вдавленнями, нарізками тощо. Привертає увагу невеликий горщик з гострим ребром, яке прикрашене насічками. Звичай прикрашати ребра відбитками пальців характерний для матеріалів Лютежу, північних пам'яток типу Чечерськ-Кістені та Горошків-Чаплин [Обломский, Терпиловский, 1991, рис.26]. Два горщики з ями 6 мали комбіновану лощено-горбкувату поверхню. Горщик з комбінованою поверхнею також схожий на горшик з Лютежу, як і наліпний розчленований валик під вінцем від посудини великих розмірів [Обломский, Терпиловский, 1991, рис.7-7,8 ]. Фрагмент пустотілої ніжки від конічної кришки має аналогії з Лютежа [ Обломский, Терпиловский, 1991, рис.8-7].

Окрему категорію знахідок на поселенні складають глиняні диски -сковорідки. Тут їх знайдено не менше 10 екземплярів. За винятком одного диску, з ледве наміченим бортиком-закраїною, всі вони плоскі, іноді з помітним потовщенням в перетині ближче до середини. Привертає увагу декілька фрагментів від незвичної сковорідки ймовірно прямокутної форми або досить великого діаметру. Більшість дисків з Крюківщини прикрашено відбитками пальців вдавленнями або защипами. Лише в одному випадку простежується певна регулярність у їх розташуванні - концентричними колами (Рис.6,26). Загалом диски добре відомі на зарубинецьких та пізньозарубинецьких пам'ятках, наприклад в Чаплині (защипи, ймовірно, утворюють форму хреста), Таценках (схожа форма орнаменту).

Отже, за такими ознаками як ландшафтні особливості та специфіка керамічного комплексу поселення в Крюківщині наближається до пам'яток типу Лютіж-Березівка 2-Солдатське 5 [Обломский , 1994, С.43-46 ]. Їх поєднує певна топографія - терасові піщанисті останці, відсотковий розподіл між лощеним і шершавим посудом - Березівка 2 - в середньому 4%, Лютіж - до 10%, Крюківщина - 7-8%, типологічний набір посуду.

На думку А.М.Обломського співіснування в одному комплексі S-подібних мисок (які відсутні в Крюківщині), горщиків з прямими вінцями, кришок та дисків з характерним груболіпним посудом є специфічною рисою пам'яток типу Лютіж Середнього Подніпров'я [Обломский, 1994, с.44-45]. Відсутність датуючих речей на поселенні в Крюківщині не дає можливості однозначно визначити дату поселення. Виходячи із співпадання рис в комплексах інших пам'яток поселення в Крюківщині може бути широко датовано в межах першої чверті І тис., а більш ймовірно серединою І-ІІ ст.н.е.

Оригінальний текст: http://archaeology.kiev.ua/pub/petrauskas_petrauskas_shyshkin.htm

Коментарі